Розповім вам про одного чудової весіллі, на якій ми побували цього літа)) І весілля ця була не чиясь небудь, а моєї матері.

Тато мій загинув 10 років тому. І з плином часу у матері з’явився новий друг. Він молодше матері, але в іншому все як у всіх. І жили вони разом уже багато років. І ось раптом вирішили одружитися!

Ох, який тут почався переполох в нашій великий сім’ї!))) Все живо взялися обговорювати таку новину – і чавой-та на старості років їй тут вже ось заміж невтерпеж!

– Ну і для чого ж це треба в такому віці? – задавалися питанням мамині однолітки. – Живуть собі і хай далі живуть нерозписаних!

– Наречена-старенька – це прикольно! – приколювалися племяннічка.

– Ой, а букет буде кидати? – пожвавилися дівчата на виданні.

– Еее ні, тут напевно є якісь значні передумови, – чесали ріпу самі розумні родичі.

А поки суть та діло, день одруження наближався. Мама і її ставленик – люди російського покоління – вирішили не шикувати, а обійтися малими фінсредствамі, тоді і ми, тісне коло запрошених, скликавши приховане селекторну нараду, вирішили посприяти влаштувати все таки самий справжній свято нашими мощами:

– двоюрідний брат трудився попрацювати "лімузином" і завжди обсипати маму компліментами – як юний чоловік, він мав найбільше шансів на таке основне справу

– подруга матері пошила їй весільний наряд – все трималося в секреті від нас усіх до заключного – лише мати їздила на примірки

– моя дочка відповідала за покупку і оформлення весільного букета і інших аксесуарів, і їй це просто майстерно вдалося

– я працювала фотографом

– а малесенький Кирюша щосили зображав весільного генерала – він навіть дозволив надіти йому краватку і, ніби невтомний кролик енерджайзер, щедро дарував усім позитив))

Коли ми побачили маму – ми мало не впали! Реально, ми її практично НЕ ДІЗНАЛИСЬ. Вона була в довгому романтичному костюмі з тафти, з мереживною пелериною на плечах, в білосніжних рукавичках до ліктя і в крислатому капелюсі з білосніжною вуаллю. Справжня розкішна дама з переможною усмішкою і витонченими манерами!)) При цьому та подруга перешила їй цей наряд з чогось власного б / у. Тобто мамі він дістався в якості подарунку на весілля – і виглядав він просто приголомшливо!

Приїхавши до ЗАГСу я попросила маму з нареченим встати недалеко від розкішного лімузина – вийшла хороша фото)) Головне – водія лімузина це надзвичайно зігріло – він посміхався в кадр голлівудської усмішкою)) все осмислювали наш гумор і задовольнялися спільно з нами. Виходила така гра в розкішну одруження))

А адже основне в весіллі – що? Я мислю – душевність і щастя)) І мені здалося, що наша компашка була найвеселіша – не було того мандражу, який часто відвідує у надзвичайно молодих молодят, був легкий відтінок самоіронії – бач, на старості років молодих зображуємо)) і ще було щире щастя.

Загалом, моя мати в свої практично 65 років була справді самої красивою дружиною в РАГСі. Ні, правда: самої гостинної, тендітній, найщасливішою і готової обсипати блискучими іскорками власної радості всіх навколо! Це був просто якийсь фонтан-феєрверк з її очей! І нехай були пари і молодші, і була пара з маминих однолітків (мислю, вони були лише зовсім небагато молодші), але здавалося, що всі вони якось побоюються злякати своє щастя або не дуже готові поділитися ним з оточуючими їх невідомими людьми.

Саме тому пізніше ми влаштували саму справжню фотосесію в залі для експертів – ніхто нас не виганяв – і надзвичайно ймовірно, це тому, що хтось (а це була я.) Надзвичайно достовірно зображував проф фотографа.)) (Ніс задерся вище неба. почекайте, на даний момент швиденько його звідти зніму .. ось, зараз продовжу)) – А швидше за все не виганяли нас звідти тому, що дуже вже красива у нас була пара.))

Після церемонії ми забавно сп’яніли шампанського і сфотографувалися з білосніжними голубами, яких якась бабулечка пропонувала за засоби видавати на волю. Бюджет не дозволяв нам розкоші подарувати їм свободу, зате в наслідку в фотокнизі вдалося оформити всі по повній програмі)) І Кирюша покурликал з голубами від щирого серця.

Шикарне весільне застілля провели, звичайно ж, ні в якому не в ресторані, а у нас на дачі – мій благовірний з нареченим насмажили під дощиком хорошого шашличка. І не засмутився ніхто з-за відсутності смажене порося або стерляді з короною на голові))

А найголовнішою гостею була мати нареченого – їй 80 років, але наспівувала вона за столом вже точно що позвучнее цілого хору циган)) так що все було – коньяк і цигани)) і все – безумовно бюджетненько!)))