Випадок стався *** років тому – ми тоді ще вішалися від ТерВера і МатСтата.
Теорію ймовірності викладала бабулька-божий одуванчик (ми прям так і називали її – бабака). Треба сказати, бабулька любила відмочувати різні приколи.
Наприклад, хлопець один відпросився покурити на контрольній роботі, а вона його не випустила – сказала ось, мовляв, вікно відкрий і покури в вікно (він так і зробив). Сама бабця теж яву диміла на парах у вікно 🙂
Або, ось ще, зламала вона ногу перед іспитом, та так і приперлася на іспит на милицях, хоча преподов на іспиті було і так досить.
Навчається з нами значить хлопчина один, на прізвище Пушкін (відоме прізвище, чи не так?). І треба зауважити, що вчиться він непогано. Настільки непогано, що вся група у нього контрольні списує.
Але це все передісторія.
Була значить контрольна з терверу. Через тиждень бабця роздає перевірені роботи. Бере одна людина свою роботу, відкриває – коштує 2 і резолюція: "Списано у Пушкіна!". Бере друга людина свою роботу – коштує 2 і коментар: "Списано у Пушкіна". Коротше у половини групи (у тих, хто писав варіант Пушкіна) коштує 2 і відповідний напис.
Бере Пушкін свою роботу і читає: "2, списано у Пушкіна". Далі йшов добірний мат, похлеще чим у відомому "Луці Мудіщеве".
Ось я і думаю, чи то просто баба при перевірці робіт сильно захопилася, толі О.С.Пушкін теорію ймовірності відкрив?