22 червня 2018 року зі банківської картки пенсіонера Олександра Зенюк пропали 3670 гривень. В Ощадбанку сказали: гроші зняли за рішенням мирового суду. Пенсіонер подався до суду – там пояснили: заяву на стягнення суми подав Регіональний фонд капітального ремонту. Добре, що Олександр Зенюк умовив канцелярію показати йому матеріали своєї справи, інакше він і не дізнався б, що вирішальну роль в його випадку зіграла приватна компанія під назвою «Національна поштова служба» (НПС) – вона не принесла йому конверт.

У конверт, який пенсіонер Зенюк побачив своїми очима тільки в суді, було вкладено рішення мирового судді, оскаржити яке можна було протягом 10 днів з моменту отримання. Оскільки до адресата – Зенюк – конверт не дійшов і навіть не був розкритий, то приватна компанія НПС зберігала його за службовою інструкцією – як судове відправлення – 5 днів, а потім повернула до мирового суду. Так рішення вступило в силу, а відповідач про нього навіть не впізнав.

Тоді допитливий пенісонер Зенюк вирішив з’ясувати, чому листоноша не доставив йому конверт. Офіс «Національної поштової» здивувало навіть пенсіонера Зенюк: все відділення поміщається в одній «кімнатці», оператор – привітна жінка років тридцяти.

– Я запитав: що ж ви мені не прислали лист з суду? Вона чесно відповіла: у нас немає листонош. Зовсім немає. Кому ж, питаю, така пошта потрібна? – риторично запитує Олександр Зенюк.

Свої три тисячі гривень, незаконно списаних у нього з карти, Зенюк все-таки повернув. На це пішло 4 місяці його життя.

– Прийшов до Фонду капремонту, показав їм квитанції про відсутність боргів. Написав заяву про повернення, півтора місяці чекав відповіді. Грошей так і не повернули, тоді знову пішов до суду.

В судовому дільниці № 93, розповідає Олександр Зенюк, таких, як він заявників, в той день було чоловік сімдесят.

– В основному люди пенсійного віку. Всі прийшли оскаржити судовий наказ, і, як і я, свої конверти від НПС, вперше побачили тут, у своїй справі. У кого-то зняв гроші незрозуміло за що Фонд капремонту, у кого-то – МРСК, у кого-то керуюча компанія. Був чоловік, якому нарахували борг в п’ять з чимось тисяч за обслуговування квартири, з якої він виписався 10 років тому. Не всі дочекалися своєї черги – багато хто йшов, особливо коли дізнавалися, що за подачу заяви потрібно заплатити держмито – 400 гривень, і не факт, що повернеш свої гроші – для цього треба закони знати, а наймати адвокатів – дорого.

На то і розрахунок, що люди махнуть рукою: ну і чорт з ними, з цими двома-трьома тисячами.

Я прийшов о 9 ранку, а прийняв суддя мою скаргу тільки в 6 вечора.

28 жовтня суддя Матицин скасував свій наказ, ухваливши повернути Зенюк 3670 гривень, знятих з його картки на вимогу фонду капітального ремонту і 400 руб. сплаченої ним державного мита.

– А моральної шкоди суд не нарахував мені ні гривні. Те, що я ходив місяцями за різними конторам – не береться до уваги.

Але списання грошей з пенсіонера Зенюк продовжилися. Тільки в цьому році з його пенсійної картки гроші знімалися ще двічі, правда, суми були маленькі – 500 руб. і 30 руб. Боротися за них Зенюк вже не став: «собі дорожче».

В Ощадбанку на питання, за що ці відрахування були з нього списані, Зенюк відповіли:

– Судові пристави зняли, самі з ними розбирайтеся.

Звідки у пенсіонера Зенюк сили будується з державними установами? Можливо, від обурення.

Рік тому схожим чином пристави списали 2700 гривень з картки його дружини. За борги по електриці. Але дружина Олександра Миколайовича померла ще за два роки до цих подій.

Пенсіонер виявив вилучення лише 9 місяців по тому, коли прийшов зі ощадкнижкою дружини в відділення банку і побачив на її рахунку 60 копійок. Заощадження були стягнуті з померлою на користь «МРСК Сибіру» за борги по оплаті електроенергії квартири, в якій вже два роки проживали нові власники. Енергетики не потрудилися запитати в керуючої компанії свіжу інформацію про власника, а надали суду витяг з ЕГРП (Єдиного державного реєстру права), в якому покійна і в 2017 році значилася власницею житла. Суддя лише скріпила, не дивлячись, вимоги позивача гербовою печаткою, пошта з рішенням судді до Зенюк тоді теж не дійшла.

В інтернеті скарги та історії сибіряків, які зіштовхнулися з незаконними списаннями, легко знаходяться. Вони дуже схожі. У схемах, жертвами яких виявляються люди пенсійного віку, незмінно беруть участь і комунальники зі старими реєстраційними даними на власників, і поштова компанія.

Іван: ПАТ «МРСК Сибіру» – «Омскенерго» – хитромудра організація. Хоча термін стягнення давно минув, вона в масовому обсязі передала в суди паперу про стягнення заборгованостей через судові накази, причому суми в рахунках були серйозно завищені. Грамотні люди відписалися в суди і зажадали скасувати судові накази, але значна маса (бабусі, дідусі) промовчали, і з них судові пристави стягнули.

Гість: Улюблений атракціон від «МРСК-Сибіру» – пред’явити судовий наказ на неналежне обличчя. Зять малосімейку продав п’ять років тому – викотили суму за останні півтора року.

Голова омського Комітету з прав людини Валентин Кузнецов розповідає, як НПС навмисно притримала рішення мирового суду, який призначив йому штраф за «неузгоджену акцію протесту», щоб він не зміг його вчасно оскаржити. А коли лист все-таки прийшло, правозахисник звернув увагу на конверт:

У «Пошти Росії» завжди два штампа: по ним можна дізнатися, звідки лист відправлено і коли, яким поштовим відділенням прийнято, день доставки. У цій поштової служби штамп тільки один – з місця відправлення, і скільки пролежала там лист, ми не знаємо, і я не можу довести суду, що не отримав його рішення своєчасно …

У фермера Петра Шумакова судовим наказом в жовтні була конфіскована пенсія – повністю за клопотанням податкової інспекції, про що він дізнався, коли сунув картку в банкомат. У наказі сказано: за борги його селянського господарства по податках на землю і автотранспорт. «А у мене там немає автотранспорту. Був колись, але довелося продавати, щоб розраховуватися з адвокатами і такі ж позови сфабриковані відбивати ».